- відсторонювати
- stand off
Українсько-англійський юридичний словник.
відсторонювати
Look at other dictionaries:
відсторонювати — див. відстороняти … Український тлумачний словник
відсторонювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відштовхувати — відштовхнути 1) (штовхаючи, різким рухом віддаляти кого / що н.), відпихати, відіпхнути, відкидати, відкинути, відтручувати, відтрутити, відсторонювати, відсторонити 2) (неґативним ставленням до кого н. віддаляти від себе), віддаляти, віддалити,… … Словник синонімів української мови
відривати — I а/ю, а/єш, недок., відірва/ти, ірву/, і/рве/ш, док., перех. 1) Тягнучи, смикаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого або щось прикріплене, приклеєне тощо. || тільки док., перев. безос. Відрізати, знести осколком снаряда, машиною тощо… … Український тлумачний словник
відсторонюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відсторонювати … Український тлумачний словник
відсторонювання — я, с. Дія за знач. відсторонювати … Український тлумачний словник
віддаляти — віддалювати, віддалити (переміщати на певну віддаль від кого / чого н.), відстороняти, відсторонювати, відсторонити; відпихати, відіпхнути (пхаючи); розводити, розвести (одне від одного) … Словник синонімів української мови
усувати — I = усунути 1) (що доводити до зникнення, припиняти існування), ліквідувати, зліквідувати, викреслювати, викреслити 2) (кого так / інакше позбавлятися когось), позбуватися, позбутися, відстороняти, відсторонювати, відсторонити, у[в]бивати,… … Словник синонімів української мови
пекати — відсторонювати когонебудь, сахатися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
